Дві незнайомі людини. Непросте рішення. (Вона.)

Дві незнайомі людини зробили свій черговий крок назустріч один одному. І тепер кожному з них треба було прийняти своє непросте рішення.

Вона.
Наталя бачила у своїй електронній пошті лист від Олександра, але почуття, які вона відчувала при цьому, були настільки суперечливі, що вона не відразу змогла зважитися відкрити цей лист.

Вона дуже хотіла побачити людину, яка всупереч нормальній людській логіці стала для неї настільки дорогою. Але водночас боялася, що віртуальний світ, в якому їй було так затишно й тепло, раптом зруйнується, і розтане вся казковість їх відносин.

За час спілкування Наталя звикла до Олександра і тепер боялася втратити підтримку і розуміння, які знайшла у своєму віртуальному знайомому. Вона ясно усвідомлювала, що її невідворотно тягне до Олександра кожною клітинкою душі й тіла. І це незрозуміле, дивне і незнайоме раніше почуття до людини, яку ніколи не бачила, ще більше її лякало.

Адже між ними були тільки листи та слова на екрані монітора … А такі слова бувають часом просто порожньою оболонкою, яка відразу розсипається, як тільки почуєш їх звучання в реальному житті …

Але сказавши собі, що не можна все життя жити ілюзіями й рвати собі душу й серце, вона рішуче відкрила вкладену в лист фотографію. Глянувши на неї, розчаровано зітхнула. Олександр був приголомшливо красивий, але саме ця його краса і засмутила Наталю.

Чоловік на фото (чомусь вона вперше не змогла назвати його Сашенькою) вміло демонстрував свій напівголий торс на фоні морського пейзажу. Прекрасна статура і «накачаність» м’язів говорили про його постійні заняття спортом. Горда постава, складені хрест-навхрест руки, недбало накинута на плечі спортивна яскраво-синя майка, акуратно зачесане коротко стрижене волосся … Він виглядав років на 40, хоча, за його словами, йому було 52.

– Такі чоловіки відбою не знають від жінок, — подумала Наталя. Її збентежив дещо дивний та невідповідний, здавалося, для даного випадку вибір надісланої фотографії. Але вона була реалісткою і не могла не визнати, що мало знайдеться жінок, які змогли б такому чоловікові відмовити у зустрічі та не тільки у зустрічі …

Олександр був не просто красень. Він ще вмів писати такі чудові листи, так зачаровувати своєю увагою та бажанням все зрозуміти й щиро підтримати …

– Рідкісна риса для такого самовпевненого красеня на фотографії, який так відкрито милується своєю красою і тілом … – з сумною іронією подумала Наталя. – Такі красені користуються успіхом у жінок і розбивають їм серця. А самі байдужі до почуттів інших і зазвичай нікого не люблять по-справжньому, хоча при цьому дуже болісно реагують на будь-який прояв хоч найменшої неуваги до них.

І правильність її міркувань підтверджували його очі. Вони були якісь колючі, холодні та чужі, а в куточках очей і губ причаїлася ледь помітна зарозуміла посмішка …

Наталі був знайомий цей тип краси. Перший її чоловік був таким же красенем. Пам’ятається, їй заздрили всі подружки, коли вона виходила за нього заміж. І дарма. На ділі красень-чоловік, веселий і товариський в компаніях, виявився жорстоким деспотом, самозакоханим егоїстом, що перетворив її життя на суцільний кошмар …

Чомусь зараз вона в черговий раз замислилася про свої два заміжжя. Все своє життя жінка намагалася зрозуміти, чому ні з одним з двох чоловіків у неї не вийшло побудувати щасливе сімейне життя. Вона десь читала, що кожна людина притягує до себе певний тип людей, але оскільки чоловіки у неї були різні, а відносини все одно не складалися і приходили до сумного результату, то Наталя бачила причину своїх невдалих шлюбів тільки в собі самій. Напевно, вона притягувала не тих, хто їй потрібен і при цьому мучилася не тільки сама, а і її чоловік …

З першим чоловіком були суцільні скандали, з другим — вони практично не сварилися, але і ніжних почуттів один до одного в їх сім’ї давним-давно вже не було …
Те, що сталося з нею після знайомства з Олександром, змусило Наталю по-іншому поглянути на себе і своє життя. В її житті з’явилося відчуття сонячного тепла і щастя. Очі її світилися якоюсь особливою ніжністю і щастям. Вона часто посміхалася, була в гарному настрої та перестала сумувати. І ця зміна в ній і в її настрої не пройшла непоміченою для оточення.

Діти були раді цим змінам. Але вони ні про що не розпитували Наталю. Син з дочкою були вже дорослими та прекрасно розуміли, що між їхнім батьком і матір’ю давно немає ніяких відносин, що вони за звичкою живуть в одному будинку, не відчуваючи ніяких почуттів один до одного. Про пригоди батька вони теж здогадувалися, і тому жаліли мати. Їм так хотілося, щоб їх матуся, яка так любила їх і яку вони теж любили всім серцем, була щаслива!

Зміни в настрої та в зовнішньому вигляді Наталії були помічені й на роботі. Та і її найближча подружка постійно намагалася з’ясувати, що ж сталося. Але жінка тримала своє щастя в секреті, нібито боялася його сполохати.

І тільки чоловік Наталії, здавалося, нічого не помічав. Напевно, тому, що зайнятий був іншими питаннями та влаштовував своє особисте життя на свій розсуд. Йому просто було не до дружини та її чудових «перетворень».

Зараз, дивлячись на фотографію Олександра, Наталя зрозуміла, що мала рацію, коли нікому і нічого не розповідала про свого віртуального знайомого. Вона ясно усвідомила, що наступний крок назустріч йому робити не стане …

Чому? Цього вона, напевно, не могла б зараз пояснити навіть собі … Жінка, здавалося, на якомусь підсвідомому рівні відчувала, що нічого хорошого від цієї зустрічі не буде. Адже все в зовнішньому вигляді чоловіка на фотографії говорило про його впевненість в тому, що ніхто не зможе відмовити йому у зустрічі. І можливо, саме це зачіпало її найбільше. А може вона боялася, що він вирішить, що і вона «купилася» на яскраву обкладинку його зовнішності?
Якби Він надіслав дещо іншу фотографію, можливо, все було б по-іншому.

Наталя задумалася і не помітила, як до кімнати зайшов чоловік. Фотографія так і залишалася відкритою на екрані ноутбука.

– Шукаєш мені заміну, — з посмішкою розглядавши фото Олександра, вимовив чоловік. – Чи не пізно отямилася? У твої-то роки! Тим більше, що у тебе просто немає жодного шансу для того, щоб сподобатися такому молодому красеню!
Ця явна насмішка над нею, ця нещадна іронія в голосі чоловіка прозвучала ляпасом … І в цей момент Наталія ясно усвідомила справжню причину, по якій вона прийняла рішення не зустрічатися з Олександром.

Чоловік висловив вголос те, що про що вона боялася навіть думати … Що буде з нею, якщо від зустрічі відмовиться він ??? Може, саме тому спрацьовувала в ній якась внутрішня захисна реакція, що змушувала її приймати саме таке рішення? Адже завжди легше думати, що це вона відмовляється від нього, а не навпаки …

Наталі захотілося накричати на чоловіка, вилити на нього весь свій біль, що накопичився за останні роки, і якій вона тримала в серці, ніколи нікому не показуючи. Вона готова була наговорити йому безліч образливих слів, звинуватити його у всіх непорядних вчинках. Але замість цього, глянувши на фотографію Олександра, вона чомусь раптово відчула несподіваний спокій, і тихо, але рішуче промовила:
– Я хочу з тобою розлучитися.

– Ах ось воно що?! Ну-ну! – посміхнувся чоловік. Вперше за багато років він з подивом подивився на свою завжди тиху і меланхолійну, як йому здавалося, дружину. Він ніяк не очікував такого повороту подій. Але подумавши, вирішив, що все на краще: нарешті, він перестане розриватися між сімейним обов’язком і милою Оленкою, з якої йому так добре.

– Я не проти! Це все спрощує. Давно хотів піти, але все тебе жалів. А тепер, раз у тебе є чоловік твоєї мрії, то … Бажаю щастя.

Чоловік вийшов з кімнати, голосно грюкнувши дверима, а Наталя заплакала. Але це були не сльози горя, а сльози полегшення …
Здавалося, величезний тягар, що каменем висів на серці багато років, раптом розчинився, звільнивши її від непосильної ноші. Зі сльозами вийшли й всі негативні емоції, які роками накопичувалися в душі, і яким вона не дозволяла вирватися на свободу.

Заспокоївшись, Наталя в останній раз глянула на фотографію Олександра і видалила її. Вона прийняла своє непросте рішення: вона відмовиться від зустрічі, а значить і від подальшого спілкування …

[link]Text.ru - 100.00%[/link]

Початок розповіді
Далі буде

Поділитися в соц. мережах
Поделиться в Фейсбуке Поделиться записью в Твиттере Поделиться в Телеграмм Поделиться в ЖЖ Поделиться в Whatsapp Поделиться в Viber
  Мітки:

Ваш коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

  Відправляючи коментар, ви погоджуєтеся з політикою конфіденційності цього сайту *

© 2024 Погляд на світ ·    
Всі права захищені. При копіюванні матеріалів з сайту обов'язково ставте активне посилання на першоджерело.
Поважайте, будь ласка, авторські права і чужу працю.