Автор Тема: Гараж МакКуина  (Прочитано 107772 раз)

Offline McQueen

  • Спілкуюсь
  • ****
  • Thank You
  • -Receive: 188
  • Повідомлень: 384
  • Стать: Чоловіча
Re: Гараж МакКуина
« Відповісти #402 : 22 Січень 2024, 17:29:04 »


Що хоче жінка, у якої за плечима півжиття?..
Ні... не жагучого кохання і палких обіймів...
Ковточок теплих слів і душу, що близька...
І в щасті, і в нещасті - розуміння




Сидела женщина за столиком в кафе.
Красивая,печальная, уже не молодая.
Глоточек за глотком.
И чашку теребя в руке,
Всю жизнь листала в памяти блуждая...
То искорка мелькнёт в глазах,
И на лице улыбка засияет,
То вдруг скатилась по щеке слеза.
О чем печалится,никто не знает.
Все видела она--
И радости букет,
И испытала привкус горечи измены.
Жизнь закалила,
Оставила свой след.
Не ждёт большие перемены...
Во взгляде боль,в глазах тоска.
Что сделала не так?Где оступилась?
Украдкой смахнув слезу,
Подкрасила глаза.
БОГИНЕЙ поднялась и удалилась.


Offline McQueen

  • Спілкуюсь
  • ****
  • Thank You
  • -Receive: 188
  • Повідомлень: 384
  • Стать: Чоловіча
Re: Гараж МакКуина
« Відповісти #401 : 19 Листопад 2023, 23:49:40 »


Ми завжди пам'ятаємо тільки про щастя. А щастя скрізь.
І у цьому осінньому саду за вікном. І в свіжому повітрі, яке ллється у вікно.
І у небі бездонному з світлим білим краєм.
Ми мало бачимо, ми  мало знаємо, А щастя дається тільки обізнаним.



Коли немає слів - говори квітами!...
У кожної пори року своє... як і думки....


Offline McQueen

  • Спілкуюсь
  • ****
  • Thank You
  • -Receive: 188
  • Повідомлень: 384
  • Стать: Чоловіча
Re: Гараж МакКуина
« Відповісти #400 : 25 Жовтень 2023, 19:48:54 »



Offline McQueen

  • Спілкуюсь
  • ****
  • Thank You
  • -Receive: 188
  • Повідомлень: 384
  • Стать: Чоловіча
Re: Гараж МакКуина
« Відповісти #399 : 22 Жовтень 2023, 18:33:27 »

Все буде добре! Я це точно знаю! Все налагодиться, проблеми зникнуть. Чим більше живу, тим більше розумію, що проблеми не виникають, люди їх створюють.

Все буде добре! В житті все налагодиться! Не зараз, але пізніше, доведеться почекати.
Нехай печаль йде, сяють щастям думки, а ми разом з вами будемо мріяти про майбутнє !

Все буде добре! І сонце буде світити, а дощ врешті-решт закінчиться та змиє всі негаразди.

Все буде добре, і новий день нас зустріне вас з надією і мріями та з любов'ю.

Offline McQueen

  • Спілкуюсь
  • ****
  • Thank You
  • -Receive: 188
  • Повідомлень: 384
  • Стать: Чоловіча
Re: Гараж МакКуина
« Відповісти #398 : 23 Вересень 2023, 20:52:42 »






Offline McQueen

  • Спілкуюсь
  • ****
  • Thank You
  • -Receive: 188
  • Повідомлень: 384
  • Стать: Чоловіча
Re: Гараж МакКуина
« Відповісти #397 : 17 Вересень 2023, 11:08:01 »
Цікава притча


Довгою, дикою, стомлюючою дорогою йшов чоловік із собакою. Ішов він собі, йшов, утомився, собака теж втомився. Раптом перед ним – оазис! Прекрасні ворота, за огорожею – музика, квіти, дзюрчання струмка, словом, відпочинок.
– Що це таке ? — спитав мандрівник у охоронця.
– Це рай, ти вже помер, і тепер можеш увійти та відпочити по-справжньому.
— А чи є там вода?
— Скільки завгодно: чисті фонтани, прохолодні басейни...
— А поїсти дадуть?
— Все що хочеш.
— Але зі мною собака.
— Жаль, сер, з собаками не можна. Його доведеться залишити тут.
І мандрівник пройшов повз. Через деякий час дорога привела його на ферму. Біля воріт знову сидів охоронець.
— Я хочу пити, – попросив мандрівник.
— Заходь, у дворі є криниця.
— А мій собака?
— Біля криниці побачиш напувалку.
— А поїсти?
— Можу пригостити тебе вечерею.
— А собаці?
— Знайдеться кісточка.
— А що це за місце?
— Це рай.
– Як так ? Охоронець біля палацу неподалік сказав мені, що рай там.
— Бреше він усе. Там пекло.
— Як же ви, в раю, це терпіте?
— Це дуже корисно. До раю доходять тільки ті, хто не кидає своїх друзів!

Offline McQueen

  • Спілкуюсь
  • ****
  • Thank You
  • -Receive: 188
  • Повідомлень: 384
  • Стать: Чоловіча
Re: Гараж МакКуина
« Відповісти #396 : 10 Вересень 2023, 15:14:06 »
Дорога в ОСІНЬ...
Нехай вона буде ЩАСЛИВОЮ...




Осіння палітра наповнює серце радістю



Вересневий натюрморт дивує своєю красою



Будиночок в осінньому лісі кличе відпочити на природі у тиші та помилуватися красою осінніх пейзажів





Offline McQueen

  • Спілкуюсь
  • ****
  • Thank You
  • -Receive: 188
  • Повідомлень: 384
  • Стать: Чоловіча
Re: Гараж МакКуина
« Відповісти #395 : 06 Вересень 2023, 13:18:53 »


- Чим лікувати душу?!
- Сміхом, добротою, любов'ю, красою!


Offline McQueen

  • Спілкуюсь
  • ****
  • Thank You
  • -Receive: 188
  • Повідомлень: 384
  • Стать: Чоловіча
Re: Гараж МакКуина
« Відповісти #394 : 03 Вересень 2023, 23:48:24 »

Ти подобаєшся мені не тому, що добре виглядаєш, легко говориш, мило смієшся і знаєш багато цікавих речей. Ти подобаєшся мені тому, що я боюся втратити тебе.

Ти подобаєшся мені не через те, що ти маєш добре серце, не за відкритість і сміливість, і не тому, що мені з тобою добре. Ти подобаєшся мені, бо вмієш рятувати.

Ти подобаєшся мені не за безумства, які ми здійснили, не через те, що ти сумуєш, слухаючи гарну музику та не за танці на кухні. Ти подобаєшся мені, бо всі мої сни про тебе.

Ти подобаєшся мені не через те, що, згадуючи тебе, я говорю «ми». І не тому, що з тобою щодня прекрасний по-своєму. Ти мені подобаєшся тому, що ти мене чуєш.

Ти мені подобаєшся не тому, що все приймаєш і вмієш прощати, не через те, що з тобою не можна вдавати, не за фільми, які ми переглянули. Ти подобаєшся мені, бо розумієш мовчання.

Ти подобаєшся мені не тому, що у твоїй кімнаті я не почуваюся стороннім і зайвим, і не тому, що пам'ятаєш усі імена, які ми давали кометам. Ти подобаєшся мені тому, що коли падали зірки, ти продовжувала дивитись на мене.

Offline McQueen

  • Спілкуюсь
  • ****
  • Thank You
  • -Receive: 188
  • Повідомлень: 384
  • Стать: Чоловіча
Re: Гараж МакКуина
« Відповісти #393 : 02 Вересень 2023, 15:54:20 »


А далі що? А далі осінь…
Неспите літо ще до дна.
Душа невтомно миру просить,
А навкруги одна війна.

Лише надія квітне рясно
Бурхливим цвітом хризантем.
Дощі ідуть доволі часто,
Лягають в душу тягарем.

Ступає осінь по стежинах
І пахнуть яблуком сади.
Згубилось літо у жоржинах,
Шукаю я його сліди.

І ніби було, чи й не було?
Як мить одна, одна лиш мить.
Напевно, серце не відчуло,
Бо так від лютого болить.

Наталія Кішовар (Черній)