Травень почався неспокійно. Прямо з першої години… О третій годині ночі 1 травня почалася тривога, яка тривала в нашій області 3 години… Потім нічна тривога 3 травня тривалістю 4,5 години. І ще чотиригодинна нічна тривога 4 травня… І це не рахуючи нетривалих денних і вечірніх тривог практично в кожен із цих п'яти травневих днів. Сьогоднішня ніч для нас пройшла спокійно, хоча цього не можна сказати про інші області.
По наших прифронтових територіях постійно летять снаряди, ракети, «шахіди»... А вчора в Бахмуті взагалі було пекло...
Ми живемо як на пороховій бочці. Наближається ніч. І ніхто не знає, що принесе нам вона: чи буде можливість уночі поспати, чи знову вночі будуть обстріли і ми проведемо її у підвалі.
Але. Незважаючи ні на що, ми садимо город, робимо необхідний ремонт у будинку, водимо на прогулянки до річки собака…
А ще ми підвісили в саду гамак, і я в ньому хитаюсь по можливості між тривогами хоча б годинку за день, і дивлюся в небо.
І звичайно ж, щось творю.
Закінчила оформлення однієї подушки, зв'язала передню частину другої подушки. Тепер треба викроїти для неї зворотний бік із тканини та пошити. В'яжу фрагменти гачком на покривало.
Займаюся електронними книгами на замовлення, роблю шаблони обкладинок і шаблони верстки, створюю вироби з паперу, а ще намагаюся побалувати свою родину чимось смачненьким. Ось учора ввечері, приміром, приготувала їм гарячий шоколад.
Надворі вже зовсім тепло, і це добре! Весна радує, і створює запас гарного настрою, який так зараз потрібний кожному з нас. Адже не можна постійно перебувати у стресовому стані.
І я вкотре радію, що свого часу ми придбали цей будиночок у селі під дачу, який став нам зараз постійним притулком. Будиночок, хоч і не надто комфортний для постійного проживання, але всі основні функції виконує, а комфорт у нашій ситуації не такий важливий. Найважливіша безпека та можливість постійно стикатися з природою та забезпечувати себе свіжими овочами та фруктами, вирощеними своїми руками.
У нас зараз така краса у саду, що очі не відірвати. Все цвіте. І ця краса нейтралізує страхи та хвилювання від постійних обстрілів. Дивишся довкола і розумієш, що життя триває, незважаючи ні на що...
Природа загалом живе як і раніше. Вона не боїться смерті, як її боїмося ми ... Тому сади цвітуть, а жабки в озерці на кінці нашого городу квакають. А незабаром заспівають солов'ї , і ночами тріщатимуть цикади і цвіркотітимуть цвіркуни. У природі все відбувається за розкладом.
Краса природи надихає і сповнює Cвіт змістом. І дякуємо Богові та нашим хлопцям із ЗСУ за те, що вони дають нам можливість щодня прокидатися і бачити всю цю красу.
