Хочеться пити. Раптова нічна жага приводить мене на кухню. Ступаю тихо, щоб не розбудити сім’ю. Включаю нічник. Наливаю в стакан воду з фільтра і починаю пити. Несподівано виникає думка. Вона стара як світ, але чомусь тільки зараз народжується в моїй голові й набуває чітких обрисів.
Наше життя схоже на склянку води, яку я тримаю у своїй руці. Спочатку вона сповнена, бо все життя ще попереду, а в кінці нашого життєвого шляху в неї залишаться жалюгідні краплі.
Дивуюся своєму несподіваному відкриттю простої істини. З боку, можливо, картина виглядає комічно — стоїть в напівтемряві кухні в нічній сорочці боса немолода жінка і філософствує.
Але думка не відпускає. Адже дуже вірне порівняння життя зі склянкою води. Кожен з нас проживає своє життя по-своєму, також, як і випиває склянку води в момент спраги. Хтось п’є залпом, поспішаючи скоріше напитися, і не думає ні про смак води, ні про те, що буде після того, як вода буде випита.
Хтось, навпаки, п’є воду повільно, насолоджуючись кожним випитим ковтком, намагаючись зрозуміти смак кожної краплі. А хтось в поспіху просто розхлюпує дорогоцінні краплі цілющої вологи або розливає ненароком більшу частину води, не насолодившись нею і не вгамувавши спрагу.
Все як в житті. Чи не вважаєте? І вибір залишається за нами — склянка води в наших руках.
Більшу частину свого життя я вже «випила» … Іноді пила залпом, іноді розхлюпувала і лише зовсім небагато води випила повільно і з насолодою. Що тепер? Я стою посередині кухні зі склянкою води в руці. Спрага не відпускає.
І я починаю пити повільно, наче це остання вода в моєму житті, намагаюся насолодитися кожним ковтком. І, нарешті розумію, що відчуваю смак води, а значить, і смак життя …
І розумію, що кожен день в нашому житті наділений своїм особливим смаком.
Одні дні солодкі і їх хочеться їсти, як смачну цукерку або шоколад. Такі дні дарують нам радість, позитивні емоції, надію і щастя. Інші дні здаються кислими й часом від них з’являється оскома. Це дні невдач, нерозуміння, сварок і розчарувань.
Ще є дні гіркі. Вони надовго залишають гіркий присмак на губах. Це дні непоправних втрат, зради, обману і підлості. Є дні з солоним смаком. Це сльози — сльози радості та образи, сльози захоплення і розчарування, сльози втрати та сльози довгоочікуваного щастя …
Терпкі дні, схожі на смак хурми, привносять в наше життя якусь пікантність і новизну … Дні гострі, «з перчиком» приносять нам пристрасть …
Ще є безліч днів з різним поєднанням відтінків смаку. Все це наше життя, кожен день якої неповторний.
Нічний стакан води випитий, спраги більше немає, вирушаю в спальню, але довго не можу заснути від несподіваного пізнання простої істини…
© 2021 Погляд на світ · Всі права захищені. При копіюванні матеріалів з сайту обов'язково ставте активне посилання на першоджерело.
Поважайте, будь ласка, авторські права і чужу працю.