Ранок. Пахне свіжозвареною кавою. На столі гірка бутербродів. Це синочок постарався. Сніданок – справа його рук.
За вікном сонячно та невеликий мороз. Сьогодні велике свято – Трьох Святих. Робити нічого не можна. Отже, можна понеділкувати, приготувати щось смачненьке, подивитися фільм чи якісь уроки з рукоділля.
Начебто все нормально. Але ж у нас війна. І якщо в нас у будинку тепло і затишно, то десь зовсім поряд виють сирени, рвуться снаряди, люди ховаються по бомбосховищам… Хтось залишається без даху над головою, хтось втрачає рідних та близьких людей… На фронті з ворогом борються наші хлопці, і вони там не мають ні свят, ні вихідних.
Позавчора 10 лютого було п’ять всеукраїнських повітряних тривог за добу. А скільки було місцевих, по окремих областях та регіонах... Безліч…
Був черговий масовий обстріл території України… Виродки, прости Боже, які не вміють воювати з армією, уперто розстрілюють ракетами та дронами мирне українське населення, руйнують і стирають із лиця землі, наші міста та села. За що? А це просто так. Бо вони вважають собі великою нацією... А в чому їх велич?
Вони прийшли на чужу землю, де їх ніхто не чекав і куди їх ніхто не кликав. І їх виправдання, що нібито ми планували на них напасти, а вони нанесли превентивний удар ─ страшне марення їхнього правителя-маразматика.
Скільки ще горя принесуть вони на нашу землю?
Але ми вистоємо і переможемо, тому що ми на своїй землі, і ми її захищатимемо. А ворог, ворог піде з ганьбою. Я в це вірю. І знаю, що так і буде, бо інакше не може бути.
Ворог хоче, щоб ми перебували у постійному страху, перебували у постійній депресії. Він хоче налякати нас, зламати, але в нього нічого не вийде.
Принаймі, я вже точно не впадатиму в депресію, а займуся творчістю ─ створю щось таке для підняття настрою. Шити і в'язати, звичайно, не буду, тому що не можна, а ось зробити колаж або написати казку для дітей, або зробити саморобку з паперу на 14 лютого – це цілком собі варіант Свято, незважаючи на війну…
І, звичайно ж, ми всі, хто в тилу, помолимося за тих, хто захищає нас на полі бою, хто дає нам можливість зараз жити та творити.
Зі святом! І не піддавайтеся зневірі – це великий гріх. Вірте у ЗСУ та в нашу перемогу!
