Автор Тема: Добра справа  (Прочитано 86 раз)

Offline Lana

  • Цікавлюсь
  • **
  • Thank You
  • -Receive: 32
  • Повідомлень: 46
  • Стать: Жіноча
Добра справа
« Відповісти #1 : 02 Березень 2023, 23:12:07 »
─ А проходь, проходь, люба... Проходь, сідай, кажи, що трапилося... Що знати хочеш?

Циганка досвідченим оком окинула дівчину. Так, грошей небагато, розуму теж так собі, проблема, з якою з'явилася... Ну, проблема в них вічно одна й та ж. Або присушити, або помститися. Зараз пару контрольних запитань і все з'ясуємо.

─ Сідай, голубонько, давай карти на тебе розкинемо... Що було, що є, що буде, та чим серце заспокоїться... Ай, все скажу. Все розповім. Ось бачу біля тебе король бубновий. Хто ж такий? Звідки взявся?

Дівчина подивилася на циганку широко розкритими від страху блакитними очима, довге волосся хвилею спадало на плечі, пухкі губки були прочинені ─ вся слух і увага, тільки не схоже, що говорити вміє.

Як же її зі стопора вивести? Ага, а якщо так?

─ А ось праворуч з тобою, мила, дама червова. Подруга, мабуть.

Ага, пішла справа. Досвідчене око циганки відзначило, як рум'янець спалахнув на щоках дівчини, у блакитних лялькових очах з’явилася неприкрита злість. А ось це вже дещо, дещо...

─ Подруга між тобою та королем встає, розлучити вас хоче, ─ продовжувала намацувати ґрунт циганка, швидко перекладаючи карти і краєм ока спостерігаючи за дівчиною.

Блондиночка раптом схлипнула і почала плутано розповідати:

─ Я перша з ним познайомилася, а вона... Вона казала, що це поганий хлопець, що п'є … А потім раптом сама з ним зустрічатися почала. Він на мене тепер даже дивитися не хоче.

Циганка кивнула. Щось таке й передбачалося. Боже, як нудно. Хоч би хтось прийшов з чимось новим, оригінальним. А то вислухуй цілий день маячню молоденьких панночок про їхнє нещасливе кохання. Але треба було визначитись із оплатою.

─ Навчу тебе, люба, як бути. Тільки складна ця справа. Ой яка складна. Я зараз з духами говоритиму. З духами небезпечно спілкуватися, вони примхливі... Але поверну тобі твого короля. (В очах розгубленість, ага...) і подругу твою покараємо (а тепер дівчинка начебто цілком щаслива). Значить, завтра повня. У повний місяць сили потойбічні сильні. Але їх вмовити треба, подарунками приманити .... Зараз ти для духів ось до цієї свічки грошей поклади. Скільки не шкода, щоб вищі сили тобі допомогли.

Дівчина тремтячими руками порилася в гаманці і виклала дві купюри по сто карбованців.

«Так, ─ подумала циганка, ─ криза. Духам і то норовлять нісенітницю якусь заплатити». А вголос вона продовжила:

─ А завтра прийдеш, я тобі дам зілля. Додаси по крапельці в чай чи каву королю своєму та подрузі. Потім через тиждень знову до мене прийдеш подивимось, що вийшло.

─ А що це зілля робить? ─ Наївно дивлячись на циганку спитала дівчина.

Ворожка глянула пильніше ─ ні, просто яка чудова дурочка попалася, потрібно буде їй завтра зілля просто підфарбувати харчовою фарбою. А то ще потравить когось. Така й чаєм отруїти може: заварить замість чаю тютюн – поминай як звали.

Через два дні до квартири до циганки влетіла дівчина... Блакитні очі її сяяли. Циганка внутрішньо здригнулася, готуючись до будь-якого повороту подій. Не було в її професії нічого страшнішого за наївну блакитнооку білявку.

─ Він повернувся до мене! Уявляєте? Повернувся!

─ Розкажи все. Я маю перевірити, чи правду показує мені магічна куля. Я знаю, що ти додала зілля в чашки.

─ Так! Так! ─ Захлинаючись від щастя, вигукнула дівчина. ─ Тільки не в чашки, а у чарки! Я прийшла до них у гості, сіли вечеряти. А там на столі як на зло ніякої рідини ─ тільки коньяк у чарках. Нарешті вони обидва вийшли з кімнати, а я давай швидше наливати ваше зілля на всі чарки порівну!

Циганка подумки перехрестилася і вирішила, що дати дівчині просто фарбовану воду було дуже вірним рішенням.
Дівчина продовжувала:
─ Ну, якби я в свою не налила, вони б здогадалися... Потім повернулася вона, потім він. Сіли, зібралися пити коньяк...

Циганці стало погано: вона згадала, в який колір пофарбувала воду.

─ Тут він як почав на Ленку лаятися! Кричав, що вона вирішила його пити відучити чи взагалі отруїти, що зіпсувала такий гарний коньяк. А Ленка почала кричати на нього, що це він пляшку купував, що прийняти за коньяк рідину отруйно-зеленого кольору міг тільки ненормальний... Ось... Вони посварилися. І він пішов зі мною. Тепер ми разом. Спасибі вам.

Дівчина дістала з сумки пляшку коньяку. Циганка подумала, що, мабуть, не питиме його, бо хто цих блондинок знає.

А одну добру справу вона начебто все ж таки зробила ─ цей потенційний алкоголік буде хорошим чоловіком для такої стовідсоткової блондинки.