Подорож в заповідник Качанівка

Вчора переглядала фотографії з літньої подорожі. Знову поринула в приємні спогади та незабутні враження тих днів! Подорож була короткою, але дуже насиченою. Раніше я розповіла вам подробиці про деякі місця, які нам пощастило відвідати (останнім було відвідування садиби в Сокиринцях).

Продовжуємо нашу подорож далі. Цей день подорожі виявився самим насиченим. Тому що в цей день ми відвідали заповідник Качанівка, Батурин, а ввечері того ж дня вже добралися до Сосниці. Загалом, «галопом по Європі», як то кажуть. Але все по черзі.

Рано вранці ми виїхали з Прилук, попрощавшись з одними родичами та маючи намір вже ввечері зустрітися з іншими родичами в Сосниці. Похмурий ранок раптово перетворився до середини дня в чудовий сонячний день.

Природа дала нам можливість повною мірою насолодитися садибою в Качанівці. Ми бродили по парку, дихали свіжим повітрям, милувалися озерами, і я чомусь подумала, що добре було б повернутися сюди восени. Скільки б осінніх емоцій наповнило б мою душу …

Хоча влітку тут теж непогано. В озерах можна скупатися, що і зробили деякі відвідувачі парку, покататися на човнику по неповторній зеленій гладі озер, можна в спеціально відведених місцях на мангалі посмажити шашлики …

Але все ж найбільше хотілося думати не про це, а про ті яскраві враження від кожної хвилині цієї незабутньої прогулянки.

Починаємо прогулянку з центральної алеї, на одному кінці якої розташовується Палац, а на іншому – Георгіївська церква.

Обходим дворцовый ансамбль вокруг и любуемся скульптурами, памятником Т.Г. Шевченко и чудесным видом на нижние озера.
Обходимо палацовий ансамбль навколо і милуємося скульптурами, пам’ятником Т.Г. Шевченко і чудовим краєвид на нижні озера.

Йдемо уздовж нижніх озер, милуємося видом на Палац знизу і на альтанку М.І. Глінки. Подивіться, як мальовничі природні пейзажі, як відтіняють вони величавість білосніжного Палацу-садиби!

А ось і «романтичні руїни», які були побудовані на початку 18 століття і являли собою спочатку бутафорську фортецю.

Підіймаємось вгору і … Знову мої фантазії. Іду по алеї, наближаюся до дверей палацу і чомусь виникає відчуття, що ось зараз відчиняться двері та назустріч вийдуть привітні господарі цього будинку. Палац виглядає не як музейна будівля, а як обжитий, доглянутий і створений з любов’ю будинок, хоча і трохи застарілий …

В цьому будинку побувало багато відомих творчих людей. Всі власники садиби були меценатами.

Тут писав свою музику Михайло Глінка. Тут побували С. Гулак-Артемовський, Тарас Шевченко, Микола Гоголь, П. Куліш, Ганна Барвінок, художники В. Штернберг і Іван Рєпін …
Талановиті люди завжди знаходили в садибі не тільки притулок, але й матеріальну підтримку і сприятливі умови для своєї творчості. Всього в книзі відвідувачів палацу 608 автографів відомих людей, які побували в садибі.

Усередині палацу зараз музей. Він цікавий, і про нього треба все ж говорити окремо. У ньому є багато цікавих експонатів, а також представлені різноманітні експозиції — виставки.

Якби не Його Величність Час, прогулянка могла б тривати вічно … Але, на жаль, час невблаганно біжить, підганяючи нас.
Є ще багато інформації, яка, нажаль, не вміститься в рамки однієї статті, тому показала вам в декількох колажах тільки деякі яскраві «плями» своєї прогулянки, а ви, якщо у вас з’явиться така можливість, обов’язково відвідайте заповідник Качанівку — одне з дивовижних чудес України.

Поділитися в соц. мережах